- голонасінні
- -них, мн.Відділ вищих рослин, у яких насінні зачатки і насіння розташовані відкрито на плодолистках.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
голонасінні — множинний іменник … Орфографічний словник української мови
голонасінний — а, е, бот. У якого насінні зачатки і насіння розташовані відкрито на плодолистках … Український тлумачний словник
адіантити — ів, мн. Група викопних рослин, одні види якої належать до папоротеподібних, інші – до голонасінних … Український тлумачний словник
архегоній — я, ч. Жіночий статевий орган у мохоподібних, папоротеподібних і голонасінних рослин … Український тлумачний словник
археоспорій — я, ч. Група клітин, з яких розвиваються спори у мохів і рівноспорових папоротеподібних та пилок і зародкові мішки у різноспорових папоротеподібних, голонасінних і покритонасінних рослин … Український тлумачний словник
бенетити — ів, мн. Порядок викопних голонасінних рослин … Український тлумачний словник
глосоптерис — а, ч. Рід викопних рослин класу насінних папоротей відділу голонасінних … Український тлумачний словник
ендосперм — у, ч. Тканина насіння голонасінних і більшості покритонасінних рослин, у якій відкладаються поживні речовини, необхідні для розвитку зародка … Український тлумачний словник
камбій — ю, ч. 1) Тканина голонасінних і двосім ядольних рослин, що міститься між лубом і деревиною; зумовлює ріст осьових органів рослини (стебла, кореня) в товщину. 2) Сукупність малодиференційованих клітин у складі будь якої тканини … Український тлумачний словник
квітка — и, ж. (мн. кві/ти, ів). 1) Частина рослини, що виростає на кінці стебла або гілки й складається з маточки, тичинки й пелюсток навколо них; має різне забарвлення та приємний запах. || Ця сама частина рослини, зірвана зі стеблом. || Ботанічна назва … Український тлумачний словник